Перший виступ команди «DEFORMація» проходив без моєї участі на концерті «8ий колір» 2006 року.. Причина – мені конче було необхідно подивитися на ото всьо зі сторони… А участь у концерті я приймав як ведучий та учасник команди «Akuna Matata», які виступали поза конкурсом як гості, так як різниця в рівнях команд була доволі суттєва… Загалом підібрані мною люди мені доволі сподобались і їх потенціал був очевидний… Його лише потрібно було розвити! =) Тим часом, поки велися розбори польотів і в кожного бушували емоції, з неочікуваної сторони приходить до нас зовсім несподівана пропозиція… Ті самі «Лідери Прокату» мають їхати на чвертьфінал західноукраїнки, який в той час проводився в славному місті Тернопіль… Одне «АЛЕ», склад «Лідерів» включав в себе самого тіко пана Вітька та пана Лагоди, так як у всіх одночасно зникла можливість з’їздити… Проблема очевидна – люди.. Пропозиція поступила нашій любій Олені Андріївні (пані Бульдозєр), мені (що для мене було честю), планувалося забрати Сєрьогу з «Позитивних Вірусів», та Ігорька з Акуни… Двоє останніх також не змогли… Отже випадає ну просто унікальна можливість «DEFORMації» з’їздити на Україну, хоч і практично без досвіду взагалі!! =) Подякувавши долі за шанс, ото отак ми взяли та й поїхали… Автобус, 4 людини з «DEFORMації» (записуєм): я, Мирон, Улєжка і Цицишин; далі – пан Лагода та пані Лєна… Незабутні миті – сидим цілу дорогу і вчимо слова… Приїхали, поселились – вчимо слова… Ідемо в «Березіль» - вчимо слова… Ждем редактуру – вчимо слова… І тута, як то говорять, як грім серед ясного неба, підтягується Вітьок (він виїжджав пізніше), забирає сценарій і зі словами «Тут міняємо, те переносимо, це викреслюємо, тоді ше добавим оце, слідуюче здаю я, ти і ти міняєтесь ролями, тобі міняєм слова…» виходимо на редактуру… Кому дякувати не знаю, але редактуру пробекали ще якось приблизно… Далі діло пішло краще… Славні бігуни збігали і стол в був накритий… Все в кращіх традиціях! =) Бахнули – покурили, покурили – бахнули… Побачив доброго чоловіка Мішу з «ВВС», з яким під слова «Ти наступив мені на ногу…» на діскотєці в Одесі 2005 напилися і вели філософські розмови про КВН!! =) (користуючись моментом передаю йому привіт!!)… Виступ… Велика сцена… Емоції… Кайф… Загалом зіграли не пагано, Вітьок розібрав наші польоти… Ну а далі все ясно – готель, фуршет… по пару капель… потім засідання на поверсі!! =) Із того, що найбільше запам’яталося – Галина Іванівна, чорний маркер (завдяки якому в готелі значно прибавилось чорного кольору) і ще раз Галина Іванівна!! =) Ну і звичайно случайно заблудший Ніккалай із Маскви, у ккаторава ппраблєми, завдяки якому під слова «я тя ппанімаю, а у тя ссіггарєткі нє нАйдьоцца?» вирішили скрутну ситуацію з цибаками… Отакий він був Тернопіль весною 2006 року… Хороший досвід і класне часопроводження!! =) Такі миті не забуваються…
Я прямо письменник...
