Так, саме поразка, бо на мій погляд - те що не виграно, те програно. А
програно суто по нашій вині. Якщо колись і можна було винити кого
завгодно, тільки не себе - цього разу це не катить.
Після останньої гри сталося впринципі багато перемін. Бодя найшов
роботу, я найшов роботу, Мирон потіряв роботу. Розбіглися всі по різним
куткам да і майже зовсім і не бачились. Про півфінал згадали за три
тижні, але всеодно не було коли ним займатися, небуло коли писати,
думати над чимось... Було якєсь таке безпереживатільне чуство, шо якось
там потім да і напишим... Шкода канєшно, але дорослість бере своє і
пріорітети міняються так чи інакше.
Карочє купу часу втратили (вірніше купи то і небуло ніякої). За три дні
зібрались разом, підвели ітогі - почесали затилок, випили і зійшлись на
тому, шо напишим, ше аж цілих три дні! Далі все як в страшному сні - три
дні сиділи думали... втрьох... вчотирьох... вдесятьох... опять
втрьох... вдвох... стоя, сидя, льожа.....
Сказати шо ми до чогось дійшли важко, блокнот був трошкі почьорканий,
восновном бесполєзно... Ми тупо відвикли один від одного, від думання в
потрібну сторону, від жартів, від всього, шо мало б бути... От вам і
причина.
Якось з важечими трудами шось трохі подобивали на прівєтку, поскребли
посусєкам і єлі наскребли на пару хвилин. Збили прівєтку в обід в день
виступу.
Стем написався зранку в день виступу і практично репетувався тільки за
кулісами 2 раза, покі остальні команди виступали.
На біатлон писали хоч шонебудь за годину до виступу.
Єдиний конкурс, що був в нас готовий ше місяць тому - це відеоконкурс.
Саме цікаве, що в день виступу ми побили файл з відіоконкурсом, а на
другому носії полетіла файлова система. Це була кульмінація наших
останніх трьох днів... В останні хвилини все ж такі вдалось відновити,
мені досі в це невіриться
Звідси і весь наш настрій на виступі. А з настрою і провал розминкі.
Підсумки підбиті, бали і місця розставлені. Шо буде далі - якесь
голосцвання чи що... я не дуже поняв.. Один з третіх місць пройде в
фінал... Настрій писимістичний. Ми не змогли підготуватись, вийшли на
сцену не відрепетовані повністю, а матеріалу цього разу потрібно було
багато...
Все це великій мінус нам, особливо перед глядачами та вболівальниками. Є
писімістічна надія потрапити в фінал і показати якість. Насамперед ізза
того, щоб останній виступ як команди не був такій якій він стався.
Але... впевнень нема ніяких. Настрій зранку - ніякий.... ні добрий, не
паганий... напевно пригнічений.
Цікавість цієї гри була в тому, що ми нарешті хоч трохі змогли
розговоритися з іншими командами, людьми. Адже головним плюсом квну на
мою думку являється можливість заводити знайомства.
Всім дякую, дякую глядачам за невикористані помідори! =))
ф хтось читає граматичні помилки? йошкін кот.... товариші та то навіть на диктант на тройку не канає.... якшо ви так і на сецні говорите то то повний абзац.... не дарма ви програли...
